Досвідчений боєць згадав, як до війни проходив військову службу разом з українцями і росіянами в Криму. Однак у 2014 році ситуація кардинально змінилася – на українському півострові з'явилися "зелені чоловічки". Після окупації Криму частина товаришів по службі бійця залишилася вірна своїй країні, а ось деякі зволіли залишитися під російським режимом. Про це йдеться на facebook-сторінці фонду "Повернись живою".
Герой історії – боєць Андрій Петров з позивним "Рапатий" (діал. – шорсткий).
У 2013 році Андрію було 22 роки, він служив у Севастополі, в роті почесної варти. При цьому через дорогу від його частині знаходилася частина росіян. Хлопці разом марширували по плацу, відпочивали і спілкувалися. Але через рік усе змінилося – прийшла "російська весна".
"Хлопець буде охороняти штаб ВМС України від колишніх друзів, не отримуючи від командування ніякого конкретного наказу. Пізніше він вийде на материк з чвертю своєї роти, з якою зараз залишилося служити не більше шести осіб", - йдеться на сторінці "Повернись живим".
За словами бійця, він ще до кінця 2015 році буде хоч якось спілкуватися в соцмережах зі своїми колишніми товаришами по службі, які вирішили залишитися "під Росією". Вони будуть хвалитися своїми преміями в 120 тис. рублів. Але також і скаржитися, що зрадників ніде не люблять.
Далі розповідається історія "Рапатого" після того, як він опинився на материковій частині України.
"За військовим фахом Петров розвідник. В 2015 році він майже рік тренував свій розвідвзвод , але трапилося так, що перед самою відправкою в зону тоді ще АТО до основної групи наказом згори додали ще 10 хлопців різних, часто далеких від розвідки, спеціальностей. Андрій не підкорився і зрештою його перевели в інший підрозділ", - йдеться на сторінці фонду.
Боєць "Рапатий" (фото: facebook.com/backandalive)
Сьогодні Андрій Петров – морпіх. Він командир, до якого прислухаються і поважають.
"Ми заплатили чимало, щоб у нас сьогодні з'явилися командири зі знаннями і бойовим досвідом як у "Рапатого" - прості і звичайні хлопці, здатні робити дивовижні речі. Ті, для кого вірність своєму обов'язку і бойовим побратимам - не порожні слова, а стиль життя і спосіб мислення", - описують бійця.
На жаль, у "Рапатого" є поранений боєць з позивним "Перчик"- йому лише 18 років. Сьогодні боєць знаходиться на реабілітації. А його молода дружина ось-ось має народити первістка.
"Завжди буде якийсь відсоток людей, які підуть захищати країну, - каже Петров. – Може у 2026 ми все ще воюватимемо. Мене часом питають, скільки я ще буду на цій війні. Я кажу: стільки, скільки я отримуватиму віддачу від того, що роблю. Буває, приходять дядьки під сорок і їм нічого не треба, а приходять зовсім молоді люди і хочуть чогось навчитися, а я можу дати їм ці знання".
Сумуємо!