Редакція Styler поїхала в Чорнобильську зону відчуження, щоб довідатися про стан флори і фауни на забруднених територіях
26 квітня 1986 року на території колишньої Української РСР сталася найбільша антропогенна катастрофа – вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС. Майже півмільйона людей були змушені покинути свої оселі, а територія площею понад 2 000 кв. км отримала страшний статус – "непридатна для життя людей".
Грунт на 30-кілометровій зоні відчуження просякнутий радіоактивними опадами. Хоча деякі ізотопи вже практично повністю розпалися, у тутешніх грунтах все ще залишаються радіоактивні елементи, період напіврозпаду яких становить сотні, а то й тисячі років!
Радіація має властивість накопичуватися в рослинах, корі дерев, руйнувати клітини живих організмів. Здавалося б, після такої катастрофи зона відчуження повинна на довгі роки перетворитися на мертву пустку. На щастя, ці прогнози не виправдалися.
У наші дні Зона – це унікальна місцевість, велика частина якої вкрита густою рослинністю. Близько 300 видів тварин, в тому числі і червонокнижних, знайшли тут "райський куточок", надійно захищений від людської діяльності.
Фото: Питання створення Чорнобильського біосферного заповідника вирішено (РБК-Україна)
Сьогодні зона відчуження переживає новий етап розвитку – в кінці березня 2017 року був офіційно зареєстрований Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник.
Styler відправився в Чорнобильську зону відчуження, щоб зустріти її диких мешканців, а також відповісти на запитання – чи справді природа змогла побороти радіацію? Яку інформацію вдалося дізнатися, а що ліси Чорнобиля вважали за краще приховати від сторонніх очей – в репортажі "Впораюся і без вас! З любов'ю, Природа".
Фото: Після катастрофи на Чорнобильській АЕС у 1986 році природа запустила процес самовідновлення. Один із житлових будинків в місті Прип'ять (РБК-Україна)
Це сьогодні переважно лісиста територія зони відчуження відкриває перед екологами широкі горизонти для "польових робіт".
Згідно з попередніми дослідженнями, в 30-кілометровій зоні відчуження виявлено 17 занесених до "Червоної книги України" видів: рись, борсук, видра річкова, орлан-білохвіст, чорний лелека та інші.
Але так було не завжди. Експерти відзначають, що в перший рік після аварії на ЧАЕС мало хто вірив у "зелене майбутнє" зони відчуження.
"У перші місяці після аварії радіаційна обстановка була найважча. У 10-кілометровій зоні відзначалися дуже негативні ефекти. На території так званого "Рудого лісу" (сосновий ліс, що примикає до західної частини Чорнобильської станції) в результаті опромінення загинуло від 5 до 10 кв. км насаджень. На цій території відзначався ефект депресії всіх видів тварин", - розповідає начальник групи радіаційно-екологічного моніторингу ДСП "Екоцентр" Денис Вишневський.
Фото: Начальник групи радіаційно-екологічного моніторингу ДСП "Екоцентр" Денис Вишневський (РБК-Україна)
Наступні п'ять років назвали "періодом екологічного перезавантаження".
"Перш за все, пішли ті види, життєдіяльність яких пов'язана з людиною, наприклад, домашні миші, щури, голуби, міські ластівки. Збільшилася чисельність диких тварин - великих ссавців і птахів водно-болотного комплексу", - зазначає експерт.
Потім – з 1990-х років – почався "період стабілізації". Дослідники пояснюють, що саме припинення господарської діяльності послужило потужним поштовхом до самовідновлення природи у зоні відчуження.
"З часом тут почали з'являтися рідкісні види тварин, які віднесені до "червоних"... В 90-х роках стало питання про відновлення і якесь використанні природного потенціалу зони відчуження. При цьому на тутешній території ще до аварії було створено близько 17 об'єктів природно-заповідного фонду. Але в основному це були пам'ятки природи та заказники", - говорить Денис Вишневський.
Фото: П'ятий недобудований блок ЧАЕС назавжди застиг в очікуванні (РБК-Україна)
У 2007 році був створений Чорнобильський спеціальний заказник площею понад 48 тис. га з метою охорони цінних природних комплексів Полісся.
Експерт зазначає, що наступним логічним кроком має бути створення на території Зони біосферного заповідника, де буде заборонена будь-яка господарська діяльність, а землі вилучені з будь-яких форм користування.
Простіше кажучи: раз природа знайшла в собі сили боротися з радіацією, значить не треба їй заважати.
Фото: Посеред зони атракціонів у Прип'яті з асфальту пробиваються дерева – тепер це їх територія (РБК-Україна)
Питання створення на території зони відчуження біосферного заповідника підіймалося давно. Лише в 2016 році Президент України підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника в межах 30-кілометрової зони відчуження.
Заповідник офіційно зареєстрували 31 березня 2017 року. Власне, з цієї дати він і почав свою роботу, про що заявив голова Державного агентства по управлінню зоною відчуження Віталій Петрук.
Заповідник охопить всю територію зони відчуження, крім 10-кілометрової території навколо ЧАЕС. На цій ділянці планують створити так звану зону спеціального промислового використання. Тут будуть і далі розвивати інфраструктуру, створювати місця поховання радіоактивних відходів. Також саме тут планують в майбутньому встановити сонячні панелі.
Фото: Територія навколо ЧАЕС в зону заповідника входити не буде. На фото – новий саркофаг над 4-м реактором (РБК-Україна)
Діяльність заповідника буде зосереджена в першу чергу на науковій складовій. Для цього планують розширити штат співробітників.
Крім того, вже в травні стартує спільний проект з японськими вченими, які вивчають вплив аварії на АЕС "Фукусіма-1" на флору і фауну. З боку України до проекту долучаться представники 12 наукових установ.
Директором Чорнобильського біосферного заповідника призначений Тарас Мельничук, який приступив до формування адміністрації нової юридичної особи.
У бюджеті 2017 року закладено 5 млн грн на створення цього заповідника, зазначив Петрук.
Фото: Голова Державного агентства з управління зоною відчуження Віталій Петрук (праворуч) і директор Чорнобильського біосферного заповідника Тарас Мельничук (ліворуч)
"Основна мета існування зони відчуження – це здійснення бар'єрної функції. Ми повинні слідкувати за лісом, не допускати виникнення пожеж, паводків – будь-якого поширення радіонуклідів за межі цієї зони. Вся наша діяльність була спрямована на це. Але проаналізувавши нашу роботу за останні 30 років, ми зрозуміли, що цього недостатньо. Необхідно приділити більше уваги науковій діяльності, охороні навколишнього середовища, розвитку природи на цій території. Створення біосферного заповідника дозволить це зробити", - говорить Віталій Петрук.
Фото: У 10-кілометровій зоні навколо Чорнобильської АЕС добре збереглася вся енергетична інфраструктура – один з "плюсів" розміщення тут сонячних панелей (РБК-Україна)
У цілому, діяльність Чорнобильського заповідника нічим не буде відрізнятися від роботи його "колег" в Україні. Унікальний він своїм "радіаційним характером".
Саме тому процедура відвідування заповідника буде і далі визначатися особливим правовим статусом Чорнобильської зони відчуження. Віталій Петрук зазначив, що в майбутньому можливий перегляд цієї процедури в бік спрощення. Однак режим відвідування 10-кілометрової зони все ще буде залишатися гранично суворим.
Фото: Чорнобильська зона відчуження з кожним роком приваблює все більше відвідувачів. Колесо огляду – один із символів Прип'яті. Його так і не встигли запустити (РБК-Україна)
В адміністрації зони відчуження впевнені, що створення Чорнобильського заповідника приверне ще більше уваги до цієї особливої території.
"Кількість відвідувачів (такі поїздки не можна назвати туристичними в класичному розумінні) збільшилися у два рази. Якщо у 2015 році у нас було більше 16 тисяч відвідувачів, то в 2016 – більше 32 тисяч", - коментує Петрук.
Таким чином, крім охоронно-бар'єрної функції зони відчуження, статус заповідника дозволить більш активно проводити тут науково-дослідницьку і навіть просвітницьку функції. Більш того, в рамках заповідника буде простіше зберегти біорізноманіття цієї території, яке змогло відродитися після аварії і тепер так завзято бореться за життя.
Фото: Сьогодні ліс біля Чорнобильської АЕС можна назвати "рудим" тільки із-за кольору лишайника (РБК-Україна)
Повідомивши хорошу новину, журналістів повезли до легендарного "Рудого лісу". Саме ця локація як найкраще демонструє "силу волі" природи.
"Рудий" або "Іржавий ліс" займає близько 10 кв. км прилеглої до Чорнобильської АЕС території. Сосновий ліс прийняв на себе найбільшу частку радіоактивного випромінювання в 1986 році. Через високі дози радіації велика частина дерев (в основному сосна різного віку) загинула, інша – забарвилася в буро-червоний колір.
Фото: Начальник відділу радіоекологічних досліджень Чорнобильського центру з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів та радіоекології Сергій Гащак в оточенні журналістів (РБК-Україна)
"У перші роки після аварії досліджувати ці території було вкрай небезпечно. На деяких ділянках люди могли знаходитися буквально лічені хвилини. Адже саме на цей ліс випали перші радіоактивні опади після вибуху реактора. Молоді дерева на той момент практично розсипалися. Дерева старшого віку ще довго стояли, але потім, звичайно, побадали. В принципі, деяких "очевидців" тих часів ще досі можна знайти", - говорить начальник відділу радіоекологічних досліджень Чорнобильського центру з проблем ядерної безпеки Сергій Гащак.
Експерт пояснює, що більшу частину своєї "післяаварійної історії" цей ліс був зеленим, але з високим рівнем радіації.
Фото: Через великі дози радіації дерева в лісі біля ЧАЕС забарвилися в бурий колір
Дивно, але навіть отримавши дуже високі дози радіації, ця територія відновилася природним шляхом. Сьогодні тут переважно росте береза, вільха, осика, різні чагарники.
Однак радіти з цього приводу вчений не радить.
Дозові рівні з моменту катастрофи впали тут у тисячу разів, і все ж на території "Рудого лісу" все ще залишається небезпечною для людей. Без необхідності знаходиться тут довгий час не варто.
Фото: Територію "Рудого лісу" іноді називають "проклятою". У 2015 році тут пройшла пожежа, також ця місцевість неодноразово затоплювалася (РБК-Україна)
"Ходіть тільки по асфальтованій дорозі. За її межі не заходьте: можете нахапати своїм взуттям радіацію", - попередили журналістів працівники Чорнобильської зони відчуження.
Вздовж вузької смуги дороги можна побачити земляні пагорби. Після аварії, щоб забезпечити рух автомобілів, забруднений грунт на цій ділянці бульдозерами відсували в сторони. Тому буквально в декількох метрах від дороги дозиметри подають загрозливі сигнали.
Фото: Ті самі пагорби з забрудненого радіоактивними частинками ґрунту (РБК-Україна)
Фото: За межами асфальтованої дороги на території "Рудого лісу" дозиметр показує більше 5 мікрозівертів на годину (РБК-Україна)
"Якщо на асфальтованій ділянці дозиметр показує близько 2-3 мікрозівертів на годину, то біля пагорбів показники вищі у 10, а то і 20 разів", - говорить Сергій Гащак.
Слід зазначити, що безпечним для людей вважається величина, що дорівнює приблизно 0,2 – 0,5 мікрозіверта на годину (до 20-50 мікрорентген на годину).
Після аварії велику частину лісу поховали і ця місцевість вважається тимчасовим сховищем радіоактивних відходів. На жаль, поняття "тимчасовий" розтягнулося на 30 років. А все через відсутность належного фінансування.
Фото: Один з пунктів тимчасової локалізації радіоактивних відходів. Ходити тут суворо заборонено (РБК-Україна)
І знову природа дивує. Сьогодні "Рудий ліс" зміг відновити не тільки свій рослинний покрив – тут також зустрічаються дикі тварини.
"Можна знайти сліди копитних: козулі, олені, коні Пржевальського (ред. – кілька коней були випущені в зону відчуження в 1990-х в рамках експерименту). Також тут зустрічаються вовки, рись, зайці, знайшли навіть поселення бобрів біля штучного водоймища. Відзначали чорного лелеку і пугача, які занесені в "Червону книгу"... Сьогодні "Рудий ліс" - це абсолютно дика територія", - розповідає Гащак.
У наші дні легендарний "Рудий ліс" являє собою унікальну місцевість для роботи радіоекологів. Сюди приїжджають фахівці з усього світу. Тут же знаходяться полігони сільськогосподарської радіології та полігони ядерних досліджень.
Фото: На базі колишнього рибного господарства ще досі можна знайти баночки із заспиртованими мальками і рибою. Видовище не з приємних (РБК-Україна)
Коли мова заходить про Чорнобильську зону відчуження, чимало хто обов'язково згадує жахливі історії про мутованих внаслідок радіаційного опромінення тварин.
Фахівці зони відчуження не заперечують можливість прояву мутацій у тварин, які мешкають в тутешніх місцях. Проте зізнаються, що за 30 років досліджень зустрічалися лише поодинокі знахідки особин з явними видимими відхиленнями.
Справа в тому, що в природному середовищі у таких тварин дуже низькі шанси вижити і ,тим більше, потрапити в руки вчених.
"Тварини не володіють природними дозиметрами. Вони нічого не знають і живуть на цій території (ред. – "Рудий ліс") зі всіма витікаючими наслідками. Раніше це виражалося загибеллю тварин, хворобами, порушеннями розвитку, відтворення. Так, зустрічалися і потворності, рак і т. д. Але більша частина таких організмів гинули дуже рано і до вчених не потрапляли", - пояснює Сергій Гащак.
Фото: Сергій Гащак охолоджує запал майбутніх "сталкерів" - яскраво виражених тварин-мутантів у зоні відчуження не зустріти (РБК-Україна)
"Сьогодні говорити про видимі наслідки впливу радіації ми можемо тільки на підставі вивчення дерев, коли може спостерігатися порушення росту голок, листя, гілок. З тваринами складніше. Я лише одного разу тримав у руках мишу і бачив, що в неї явні проблеми – рак грудини. У більшості ж випадків зовні це нормальні тварини. А ось коли ми вивчаємо кров, тканини, перед нами відкривається зовсім інша картина, широкий спектр різних ефектів", - ділиться спостереженнями вчений.
Сергій Гащак також додає, що деякі тварини в зоні відчуження пристосовуються до радіації. Однак на клітинному рівні вони відчувають постійний стрес. Та й не можна говорити про те, що за 30 років після катастрофи з'явилися якісь унікальні стійкі до радіації види.
Фото: Молодший науковий співробітник Інституту ядерних досліджень НАН України Олена Бурдо (РБК-Україна)
"Чи є ефекти від радіації? Так, є! Вивчаючи тварин на клітинному рівні, ми бачимо, що радіація все ще на них впливає. Є певні маркери впливу іонізуючого випромінювання, ми тестуємо на наявність цих маркерів. І показники їх все ще високі, якщо порівнювати з показниками тварин, які проживають за межами зони відчуження. Є органи-мішені, які дуже швидко реагують на радіаційне випромінювання. Приміром, кістковий мозок. Ми бачимо, що у тварин, яких ми відловлюємо в Зоні, ці показали високі і все ще не знижуються", - розповідає молодший науковий співробітник Інституту ядерних досліджень НАН України Олена Бурдо.
Як виявилося, подібні дослідження проводять щороку на одне му і тому ж виді – Руда полівка. Так як це дуже поширений вид на території України.
На інших тварин тести не проводяться через відсутність належного фінансування, пояснила Олена Бурдо.
Фото: Колишній водойма для потреб ЧАЕС сьогодні помітно обміліла і перетворилася на каскад озер (РБК-Україна)
Також журналісти відвідали колишню водойму-охолоджувач ЧАЕС. Водойма займає територію площею 22 кв. км, а це майже 1% зони відчуження.
Насосна станція забирала воду з річки Прип'ять. Потім її використовували для охолодження контурів.
Колись суцільне водяне дзеркало нічим особливо не приваблювало пернатих представників місцевої фауни. Сьогодні водойма знаходиться в стані виведення з експлуатації. Рівень води впав на кілька метрів, утворивши цілу систему озер і островів.
Фото: Біля водоймища збереглися приміщення колишнього рибного господарства. Тут розводили мальків (РБК-Україна)
Фото: На стінах ще досі висять чорно-білі фотографії риб, яких колись намагалися розводити в місцевих водоймах (РБК-Україна)
В густих заростях знайшли свій будинок близько 185 видів птахів. Але за словами экобіологів, тут може жити 250 видів. Проблема в тому, що територія ще не досліджена належним чином. А ось створення заповідника може відкрити нові перспективи для біологів.
"Коли рівень води впав і оголилося дно, для місцевих тварин утворився справжній бенкет. Сюди приходили навіть вовки та єнотовидні собаки. Їли равликів, водорості, рибу", - говорять дослідники.
Фото: Канал для охолодження води також обмілів. Зараз він просто кишить рибою (РБК-Україна)
Слід зазначити, що колишня водойма-охолоджувач знаходиться в межах 10-кілометрової зони, яка, як відомо, не входить в новий заповідник.
Начальник групи радіаційно-екологічного моніторингу ДСП "Екоцентр" Денис Вишневський заспокоює: в даній місцевості все одно будівництво не передбачено, та й ніяких загроз у найближчі десятки років не передбачається. Тому турбуватися про дане водоймище не варто.
За словами експерта, водойма повністю не пересохне – вода в новоствореній системі озер залишиться, що поліпшить ситуацію для мігруючих птахів.
Фото: Неймовірна удача – пощастило помітити ящірку (РБК-Україна)
Представники фауни зони відчуження не були налаштовані "спілкуватися" з журналістами. З близько 300 різних видів, що тут мешкають, ми зустріли тільки ящірку, стрімко пролетів над головою чорний дятел, побачили великих розмірів червонопірку, кулики дали про себе знати, а також мурахи.
Справа в тому, що Чорнобильська зона відчуження – це дійсно дикі території. З домашніх тварин тут зустрічаються тільки собаки і коти, які оселилися в селищах поруч з людьми.
Фото: Краснопірка завидних розмірів. Бери і лови, а от тільки не можна (РБК-Україна)
За словами місцевих екологів, дикі тварини людей практично не бояться і навіть іноді розглядають вчених з цікавістю. Але на контакт все ж не йдуть.
Деякі види вдалося зафіксувати тільки з допомогою спеціальних фотопасток.
Наприклад, у "Рудому лісі" зустрічалися червонокнижні тетерева і рябчики.
Фото: Результати "фотополювання"
Саме з допомогою таких фотопасток вченим вдалося зафіксувати рись на території зони відчуження.
І невеликий бонус. Візити в зону відчуження складно уявити без відвідування "міста-примари" - Прип'яті.
Як відомо, засноване в 1970 році місто, вважалося зразковим. Тут було все, щоб радянські атомники відчували себе комфортно: палац культури, басейни, ресторани, кафе, готель, парк атракціонів, боксерський ринг, стадіон, один з перших універмагів з системою самообслуговування. На жаль, але через аварію на Чорнобильській АЕС багато з цих благ так і не були введені в експлуатацію. Наприклад, легендарне колесо огляду в центрі міста жодного разу не покатало у своїх жовтих кабінках маленьких жителів Прип'яті.
Цікаво, що центральну площу Прип'яті не встигли найменувати. До наших днів вона залишилася безіменною.
Фото: Атракціон "Автодром" в міському парку Прип'яті (РБК-Україна)
Фото: Стадіон у Прип'яті. Дивно, як швидко колись рівний майданчик покрився густою рослинністю. Природа зіграла тут свій переможний матч (РБК-Україна)
Фото: Палац культури "Енергетик". Ця споруда особливо постраждала від вандалів, які винесли цінні вітражі, вікна, обладнання (РБК-Україна)
Фото: Один із багатоповерхових будинків-близнюків Прип'яті з радянською символікою (РБК-Україна)
Фото: Готель "Полісся" - одна з найвищих будівель в Прип'яті. Була зведена в середині 1970-х років для гостей і відвідувачів ЧАЕС (РБК-Україна)
Фото: А ось і представники флори і фауни зони відчуження. Місцеві співробітники люблять вражати відвідувачів Зони і говрити, мовляв, зараз ми вам покажемо ведмедів Полісся (РБК-Україна)
Фото: А це вже в Чорнобилі. Люди нарікають, мовляв, декомунізація так і не дісталася до зони відчуження: тут все ще багато радянських символів, вулиці не перейменовані. Але в адміністрації пояснюють, що для цього потрібні гроші. Та й кому воно зараз потрібно?! У місті все одно практично ніхто не живе (РБК-Україна)
Фото: Застигла Прип'ять (РБК-Україна)
На цьому все!