"У тебе просто баби нормальної не було": Як живуть геї в Україні

З Вовою ми зустрілися за чашкою кави. Він не приховує своєї орієнтації, але вважає, що ділитися інтимними подробицями свого сексуального життя не варто ні представникам ЛГБТ, ні гетеросексуалам.

Фото: "У нас в країні немає сексуального виховання і воно сприймається як щось негативне, практично як культивація збочень" (РБК-Україна)

Я розумію, що моє питання звучить зовсім по-дитячому, але... В який момент ти усвідомив свою орієнтацію?

На це питання відповісти дуже складно. Кожна людина проходить свій шлях до розуміння того, ким вона є. Це відноситься не тільки до орієнтації, а до чого завгодно. В якийсь момент людина усвідомлює, що таки так - це моє. І це розуміння приходить дуже різними шляхами. Найчастіше це сформовано в людині спочатку, просто коли ти маленький це не має значення. Але коли ти дорослішаєш ти розумієш, що тебе тягне до своєї статі. Це відбувається в різний період, можна довгий час в собі це заперечувати. Мені було складно сказати про це батькам, для них геї та лесбіянки вважалися чимось поганим. Але, при цьому солістові групи Queen можна - він крутий.

Може, це проблема нашої освіти, радянського виховання наших батьків? Ми ж всі пам'ятаємо, що в "совку" "сексу не було"...

В наших головах і досі його немає. У нас в країні немає сексуального виховання і воно сприймається як щось негативне, практично як культивація збочень. Насправді розуміння того, що таке секс і навіщо він потрібен у всьому світі розповідають у школах і університетах на спеціальних уроках. А у нас мовчання приносить свої плоди - гомофобія, ранні вагітності та інше.

Ми трохи відійшли від теми. Скільки часу пройшло з тих пір, як ти зрозумів себе, до того моменту, коли ти зробив камінг-аут (процес відкритого і добровільного визнання людиною своєї приналежності до сексуальної або гендерної меншини, - ред.)?

Я все своє життя висловлював якісь протести. Я не дуже люблю прикидатися тим, ким я не є, але я планував повністю відкритися після свого повноліття. Для мене це несло певні ризики, до того часу я вже наслухався історій про турботливих батьків, які відправляють своїх гомосексуальних дітей на примусове лікування чи електрошоком, чи то седативними засобами. Мене це лякало. До повноліття я вже жив статевим життям, але батькам не відкривався. Але як тільки мені виповнилося 18 років, я відразу оголосив про свої уподобання і орієнтації.

І, звичайно ж, відразу дізнався, що у тебе просто "баби нормальної не було"?

Так. Зазвичай я відповідаю на це питання так само, залежно від статі людини, яка про це говорить.

Я помітила, що уявлення багатьох людей про ЛГБТ-тусовку - це бар "Блакитна Устриця" з "Поліцейської академії"...

Ну, це залежить від того, що пропускалося в медійний простір.

Ну, почекай, ми ж бачили "Горбату гору"...

Це вже було пізніше, в 90-ті ж ми знали лише про "Блакитну устрицю" і Борю Моїсеєва, а тема лесбіянок і трансгендерів взагалі не порушувалася. Це і сформувало певні стереотипи. Так, потім була "Горбата гора", через яку всі плакали, і ще багато прекрасних фільмів. У нас з'явився доступ до інтернету, ЗМІ, які почали писати про це, та організації, які захищають права ЛГБТ і піднімають тему толерантності і прав людини, які повинні бути для всіх. І в той момент почалися зміни. Покоління 20-30 річних вже знаходиться на зламі - їм дозволили бути більш ліберальними, вони вивчили інформацію, сформували свою власну думку про права людини. Але залишилися й ті, хто через консервативність свого виховання кажуть, що "це все збочення". Вони вважають, що ЛГБТ в Україні немає і це все "агенти". До речі, у нацистській Німеччині і в СРСР геїв звинувачували в одному і тому ж - у шпигунстві і зв'язками із державними ворогами. Зараз, наприклад, геїв звинувачують в проблемах народжуваності.

Фото: "До речі, у нацистській Німеччині і в СРСР геїв звинувачували в одному і тому ж - у шпигунстві і зв'язки з державними ворогами" (РБК-Україна)

Але у нас немає проблем з народжуваністю.

Як це немає?! Розкажіть про це "Азову".

Добре, дивись, а якщо повернутися до стереотипів. Гетеросексуальні люди черпають їх з фільмів - "геї кращі друзі дівчат", "геї люблять рожеве" і так далі. З якими ще ти стикався?

О, це прекрасно! Є чудова історія з мого військкомату. Я не служив в армії з інших причин, але відразу попередив про свою орієнтацію. І ось в якомусь кабінеті, коли я пройшов вже частину лікарів, влітає колоритна жінка-хірург, підбігає до мене і питає: "Це ти Науменко? Ти що, хочеш стати дівчинкою???". А я сиджу і не розумію, що їй відповісти зараз. Мені, з одного боку смішно, а з іншого - сумно, у військкоматі ж часто бувають такі історії.

Моя тітка, до речі, говорить, що геями стають ті, хто їсть сою...

А ще щеплення! Коли я писав у Facebook пост, за мотивами одного обговорення, в якому розповів про те, що став геєм тому, що чхнув і не почув "Будь здоровий". Інші підхопили і писали свої варіанти - просто веселилися і згадували версії, які їм озвучували.

Ну, почекай, всім же відомо, якщо хлопчика одягати не в блакитний, а в рожевий одяг, він "може зрости геєм".

У мене є племінниця. І ось дружина мого брата постійно обурюється через те, що не може купити дитині нормальні речі. Речі для дівчаток занадто для дівчаток - рожеві, з квітами і рюшами. У нас немає гендерно-нейтрального одягу для дітей. Стереотипи дуже глибоко засіли у нас в головах. Є страшне слово, якого бояться віруючі і депутати - "гендер", вони думають, що якщо воно з'явиться у нас в законодавстві, то пекло розверзнеться.

Ми ж трохи не так розуміємо слово гендер і коли ми говоримо про гендерну освіту, ми маємо на увазі поділ за статевою ознакою.

Ні, я маю на увазі гендерну ідентичність, яку всі бояться. Вона вносить різноманітність в наше бінарне розуміння світу, в якому дівчаткам це "це", а хлопчикам - "то" і ніяк інакше. Є так звана "гендерна експресія", яка не обов'язково повинна збігатися зі статтю людини. Існують гендерні очікування по відношенню до хлопчиків і дівчаток. До речі, такі очікування є і по відношенню до геїв. Суспільство думає, що гей - це людина, яка обов'язково займається мистецтвом і, по-любому, іноді носить сукні. І цей стереотип настільки популярний, що існує навіть всередині ЛГБТ-спільноти. І якщо ти не потрапляєш в ці категорії, то на тебе дуже косо дивляться.

Виходить, така "гейська" мізогінія (ненависть, ворожість, презирство по відношенню до жінок, - ред.)?

Так. Я дуже часто зустрічаю людей, які кажуть, що ЛГБТ-спільнота має чинити так чи інакше. Ну ось, наприклад, я поїхав на дачу, утеплив будинок своїми руками і на мене дивляться здивовано: "Ти ж гей".

З іншого боку, я сама знаю кілька геїв, які виглядають зовсім так, як нам показували у фільмах. Таке відчуття, що вони йдуть по вулиці прямо в "Блакитну устрицю"... І вони привертають увагу, іноді тих же "гопників". Як думаєш, чи правильно так самовиражатися?

Я хочу піти з дискурсу "правильно - неправильно". Потрібно виражати себе так, як ти хочеш.

Фото: "Потрібно виражати себе, як ти хочеш" (РБК-Україна)

Виходить, проблема в суспільстві, а не в зовнішньому вигляді?

Ну, ми маємо багато прикладів того, що підстроювання під суспільство не дає рівним рахунком нічого і нікому. Хоча, знову таки, у нас є чудовий стереотип з "совкового" минулого про те, що не можна виділятися. Колись за це можна було отримати або навіть померти.

Але і зараз, на жаль, можна отримати. Деякі люди, коли чують про Марш Рівності, вважають його провокацією. В їх розумінні на Марш представники ЛГБТ-спільноти виходять для того, щоб влаштовувати оргії і пропагувати свій спосіб життя.

На останній Марш Рівності прийшли не тільки представники ЛГБТ-спільноти: там було багато людей, які прийшли підтримати боротьбу за права людини.

Я знаю, що на Марш приходять і люди з інвалідністю...

Так, і ми, і вони виступаємо за безпеку. Вони не можуть себе почувати вільно в місті через несприятливе середовище, ми - через радикально налаштованих громадян, які не думають про закони і права людини. У 2013 році я брав участь в організації Маршу і був у нас цікавий випадок. Радикали, звичайно, моніторили цей захід. Але ми заслали до них людей, щоб знати, які у них плани і в разі чого знати, чого очікувати. І в ході моніторингу цих груп і чатів, був момент, над яким ми довго сміялися - від радикалів вже були люди на місці проведення Маршу і вони відписували у повідомленнях, що біля студії Довженка (місце зустрічі - ред.) "стоять якісь люди, з якимись транспарантами, але пі*дарасів не видно". Ця історія добре показує, що ми маємо справу з невіглаством і стереотипами.

Раз вже ми заговорили про Марш Рівності, дуже часто, одним з "аргументів" проти нього є питання: "Як я поясню дітям, хто такі геї?". Чи варто акцентувати увагу дітей на цьому?

Якщо дитина запитую про таке, це означає, що вона вже щось розуміє. І є кілька варіантів - відкласти цю тему або постаратися пояснити. Але мене дивує саме це питання: "Як мені пояснити своїй дитині?" Це ж твоя дитина, ти ж не питаєш, чим її годувати...

Інший наш герой, Сергій, не приховує своєї орієнтації, але не хоче "світитися" у ЗМІ - в маленькому містечку, з якого він родом, можуть не зрозуміти.

"Моя подруга досі не може звикнути до того, що коли ми йдемо по вулиці, чоловіки звертають увагу і на мене. Вона по-доброму ревнує, а я кажу: "Звідки ти знаєш, на кого він дивиться?" - сміється Сергій.

В який момент ти усвідомив, що тебе тягне до чоловіків?

Не можна прокинутися і зрозуміти, що ти гей. Довгий час я відчував внутрішню гомофобію. Вона триває кілька років, десятиліть чи все життя. Коли оточуючі, друзі, батьки, телевізор говорять тобі про те, що це погано, звичайно, ти думаєш, що не можеш чимось відрізнятися. І, звичайно, є якийсь момент, в який ти вирішуєш: "Та ні, все це мене дістало! Я такий, який я є". У мене цей момент настав досить пізно - мені було 22 або 23 роки.

Як у тебе проявлялася внутрішня гомофобія?

Коли немає реальних причин тих або іншим чином ставитися до людини, але внутрішній голос каже тобі, що це погано. А говорить це совість, формується вихованням сім'єю, пострадянською освітою.

Ти часто чув від людей, що ти просто не зустрів "нормальну бабу"?

Це дуже гидке питання! Якщо до нього апелювати, то виходить, що до певного віку кожна людина має спробувати секс з партнерами обох статей і тоді вже вибирати. Але при цьому варто розуміти, що орієнтація - не вибір, ти з цим народився. Тобі подобаються або жінки, або чоловіки, або і ті, і ті. А, може, взагалі ніхто не подобається.

Як ти відкрився родині і знайомим?

Я не закритий по відношенню до своїх близьких і родини. Мої батьки знають про мою орієнтації, на роботі і в соціальній мережі я теж не ховаюся. Просто деякі мої рідні і близькі живуть в таких містах, де не варто говорити про це настільки відкрито.

Ти виріс у порівняно невеликому місті. Коли ти переїхав до Києва тобі стало легше відчувати себе?

Звичайно! По-перше, тут більше людей і всі вони зайняті чимось, вони рідше помічають перехожих. А в маленькому місті люди, які чимось відрізняються, привертають більше уваги. Але я думаю, що у мене було досить приємне і прекрасне дитинство в моєму містечку і я практично не відчував гомофобії. Принаймні від незнайомих і малознайомих людей, і якщо був якийсь буллінг (цькування, - ред.), то це відбувалося в школі.

В нашій країні довгий час було прийнято вважати, що геї - хлопці у шкіряних костюмах, які сидять в гей-барах. Ти колись стикався з такими візуальними стереотипами? Тебе запитували, чому ти не в лосинах?

Зазвичай, навпаки - я стикаюся з іншим стереотипом, що якщо ти гей, ти обов'язково жіночний і це, чомусь, вважається поганим. Я недавно натрапив на одну цікаву статтю про це. Її автор говорив, що якщо ти відчуваєш гомофобію, то ти ненавидиш всіх жінок - і сестер, і матерів, і жінок. Ще гомосексуальність автоматично прирівнюється до педофілії, але статистика говорить про зворотнє - педофіли частіше гетеросексуальні, але суспільству більш вигідно маргіналізувати ЛГБТ-спільноту.

Фото: "Геї нічим не відрізняються від інших людей. Хіба потрібні аргументи?" (РБК-Україна)

До речі, зазвичай противники ЛГБТ дуже часто турбуються про те, що легалізація одностатевих союзів дозволить геям заводити дітей. При цьому, до лесбіянок-матерів більш лояльне ставлення...

Геї нічим не відрізняються від інших людей. Хіба потрібні аргументи?

Так, але коли ми говоримо про права людини, часто чомусь вважаємо, що "людина" - особина "традиційної" орієнтації і саме їй варто заводити дітей.

В цьому-то і проблема, потрібно розуміти, що всі люди однакові. Вони можуть мати різні матеріальні, фізичні або психічні стани, але у них рівні права. І право особистого щастя, дітей - це нормально.

В нашій країні люди виходять на Марш Рівності щоб заявити про свої права. При цьому супротивники ЛГБТ побоюються, що Марш перетвориться на содомію на центральних вулицях...

На нього потрібно просто сходити і подивитися. Торік мої досить праворадикально налаштовані знайомі стояли за огорожею з поліцейських і просто дивилися. Вони зрозуміли, що ми не палимо ікони, не влаштовуємо оргії. Пізніше вони спокійно пішли додому і навіть нормально відгукувалися про Марші. У нас дуже велика проблема в країні - люди не освічені. І коли вони чогось не розуміють, вони вірять телевізору, а по ТБ у нас тільки пропаганда - гібридна війна не тільки з РФ, але і проти прав людини, за "православні скріпи". А потрібно звертатися до першоджерел. Щоправда, хороших україно - та російськомовних джерел поки немає. Потрібно читати англійською.

Як ти думаєш, нормальна сексуальна освіта в школах зможе в цьому допомогти?

У мене в школі взагалі не було сексуальної освіти. Мені здається, що якщо такі уроки будуть, вони все одно будуть гетеросексуальної спрямованості. Будуть розповідати, що дівчаткам потрібно бути обережнішими в сексі, щоб не завагітніти і не підчепити ЗПП, а хлопчики можуть взагалі пропустити все повз вуха - адже їм вагітність не загрожує. До груп ризику щодо захворювання на ВІЛ і гепатитом належать геї, але не тому, що ведуть безладне статеве життя, а тому, що ніхто не говорить про те, що заразитися можливо.