На початку лютого творча команда українського режисера Ахтема Сеїтаблаєва і продюсера Іванни Дядюри почали зйомку повнометражного художнього фільму під робочою назвою "Кіборги". Кінопроект став одним з переможців 8-го конкурсного відбору Держкіно, тому фільм створюється за державної підтримки.
Сюжет стрічки заснований на реальних трагічних подіях новітньої історії України і присвячений "кіборгам" - українським військовим, які брали участь у боях за Донецький аеропорт. Історя фільму написана відомим сценаристом Наталією Ворожбит.
Корреспондент Styler відвідав знімальний майданчик в перший день зйомок.
У вказане місце ми виїхали на машині, оскільки знаходиться воно за межею міста. На під'їзді до пункту призначення дорогу нам перегородив шлагбаум з табличкою "Пред'явіть пропуск".
Огрядний чоловік втомлено поцікавився, куди ми прямуємо, і махнув рукою вперед.
"Їдьте прямо. Побачите дерево зі знаком "40", там і повернете. А далі вже самі розберетеся", - проводив нас охоронець.
Слідуючи вказівкам, ми зупиняємося біля величезного ангару. Раніше тут були склади.
Біля входу курять чоловіки у військовій формі, у деяких на поясі помічаємо зброю.
Зайшовши всередину, бачимо перед собою два ескалатори. Навколо ні душі. Стеля обрушилася, на підлозі валяються її залишки і якісь пляшки, пачки з-під чіпсів. Нас трусить від реалістичності побаченого.
Раптом лунає жіночий крик...
"Тиша на майданчику!" - і триває зйомка.
Почалася робота над фільмом Ахтема Сеітаблаєва "Кіборги" про захисників Донецького аеропорту.
Якщо коротко про сюжет, то режисер планує хронологічно відтворити кожен день з життя українських бійців, які приїхали на службу у Донецький аеропорт. Згідно з написаним сценаристом Наталією Ворожбіт сюжетом, в гарячу точку вперше потрапляє добровольча група.
У перший день зйомок запросили журналістів, щоб вони подивилися на те, як і де ведеться робота.
Ми приїхали трохи раніше і змогли не тільки побродити по порожніх залах, видивляючись на бутафорні декорації, але і застати сам процес зйомок.
Актори, одягнені у військову форму, сиділи в одній з кімнат. Хтось лежав на двоповерховому армійському ліжку з продавленими пружинами, хтось варив суп (нюхали - справжній).
Періодично на знімальний майданчик забігав режисер, роздавав настанови, робив зауваження. Потім тікав назад до монітора, на якому продивлявся одержаний дубль і стежив, щоб у кадр не потрапило нічого зайвого.
Актори по кілька разів репетирували сцену перед тим, як Ахем Сєїтаблаєв схвально кивав.
Далі йдуть кілька дублів, які займають декілька годин. І в цей час чоловіка на ліжку раз за разом підкурюють сигарети, згідно прописаним в сценарії сюжетним лініям.
Ми виходимо з вузького коридору, щоб озирнутися. Повз нас пройшов чоловік з димілкою. Хтось каже, що вона токсична і дихати продуктом її виробництва не рекомендується. Але акторам діватися нікуди: вони сидять в невеликій кімнаті, де диму вже стільки, скільки зроду не було на концертах Али Кудлай.
Пройшовши кілька разів по всій локації, заглянувши в самі затишні куточки, вражає робота декораторів. Так точно відтворити зал аеропорту, смугу прийому багажу, диспетчерську.
Все виглядає ніби справжнє і ти дійсно потрапив у 2014 рік і тільки що закінчилися ті трагічні події. Виникає дивне відчуття, ніби ти дивишся на щось заборонене, і тебе взагалі тут бути не повинно. Але підходячи ближче, ескалатор втрачає свою об'ємну реалістичність: його сходи дерев'яні і ніколи не будуть рухатися вгору-вниз. Відірвана труба, що звисає зі стелі – це просто вміло загорнутий у фольгу поролон, а за закритими дверима ліфта ховається не кабіна, а стіл працівників, які створюють нові декорації для наступних сцен.
Зловити режисера виявляється справою досить складною. Він попереджає кожного, хто нависає у нього за спиною - поки він дивиться зняту сцену, то може випадково збити з ніг, коли кинеться на майданчик.
Журналісти крутяться то біля акторів, то біля режисера, намагаючись дізнатися хоч крихту про історію, яку потім українці побачать на екранах, і специфіку її створення.
Підслухавши крадькома розмову двох жінок, що стоять в затемненому кутку, дізнаюся, що в сюжеті є легкий натяк на любовну лінію, але якоїсь драми чекати не варто – вона буде розгортатися в іншій площині, більш важливій для нас зараз, у час, коли фільми про війну доводиться знімати в той час, коли вона продовжує забирати життя на сході країни.
"Ми знімаємо фільм не про війну. Ми знімаємо фільм про світ", - сказав режисер "Кіборгів" Ахтем Сєїтаблаєв і за традицією розбив тарілку з іменами авторів проекту.
На знімальний майданчик в селі Крюківщина Київської області приїхав також віце-прем'єр-міністр України В'ячеслав Кириленко, який подякував робочій групі фільму за відтворення тих подій 2014 року, про які повинні не тільки знати, але і побачити власними очима.
А зробити це можна буде 6 грудня 2017 року – саме на цей день запланована прем'єра картини.
Як зазначив глава Держкіно Пилип Іллєнко, "Кіборги" буде зовсім не таким фільмом, який звикли бачити українці. Картина змусить глядача пишатися героїзмом співвітчизників.
Велика частина фільму буде зніматися під Києвом, решта – у Чернігівській області, де будуть відтворені сцени реального бою.
Оскільки для кінострічки була потрібна військова техніка, це питання допомогли вирішити в Міністерстві оборони. Враховуючи всі фактори і те, що кіношні "кіборги" зверталися за порадами до реальних, можна розраховувати на видовищне дійство.
У квітні планують завершити зйомки і приступити до монтажу, а нам залишається дочекатися Дня Збройних сил України та подивитися, як у Ахтема Сеїтаблаєва вийшло розповісти історію про мужніх воїнів, які 242 дні захищали Донецький аеропорт.
Фото: Перший день зйомок фільму "Кіборги" (РБК-Україна)
До речі, Styler вже спілкувався з українським режисером Ахтемом Сеїтаблаєвым. Ми зустрілися з актором у звичній для нього робочій обстановці: у гримерці київського академічного театру драми і комедії на Лівому березі.