Маршрут вихідного дня: Скелі Довбуша, Карпатський трамвай та Гошівський монастир

Скелі Довбуша, Гошівський монастир і унікальний Карпатський трамвайчик – мальовничі місця, які можна встигнути відвідати всього за один день

Львів – місто, в яке їдуть не тільки за атмосферою затишних вуличок і ароматною кавою, але і щоб відправитися з цього місця в подорож найближчими околицями. І, до речі, на таку подорож можна заощадити і кошти, і час: якщо їхати в Карпати з Києва, то дорога займе як мінімум ніч. А зі Львова до Карпат – всього пара годин на автобусі.

На знаменитій площі Ринок є безліч екскурсійних бюро. Вони пропонують туристам одноденні маршрути. Наприклад, можна виїхати на Золоту Підкову ("кільце" замків на Львівщині), відвідати містечко Жовква або побачити озеро Синевир або оборонний комплекс Тустань у Карпатах.

Але одна з найцікавіших екскурсій зі Львова – поїздка на Скелі Довбуша та Карпатський трамвай-вузькоколійку. Знаходяться всі визначні пам'ятки неподалік, у сусідній Івано-Франківській області.

Маршрут: Львів-Скелі Довбуша-Карпатський трамвай-Гошівський монастир-Львів

Як дістатися: Є три способи виїзду в таку подорож: екскурсійним туром, на своїй машині або громадським транспортом. Останній спосіб – найменш зручний, і займе багато часу. Їм варто скористатися, якщо ви нікуди не поспішаєте. Наприклад, рано вранці на львівській автостанції можна сісти на маршрутку, що йде в село Долина. Там – запитати у водія, яка зупинка ближче всього до скель Довбуша.

Потім до самих скель можна дістатися з центру Болехова. А далі – пройти чотири кілометри пішки. Треба сказати, цей підйом крутий. Дорога до скель з обох сторін закрита деревами, тому мальовничі види на гори будуть відкриватися тільки іноді.

Ще один спосіб дістатися до Скель Довбуша підказують на одному з львівських форумів:

Як бачимо, доїхати до заповітного пункту призначення (і це тільки перший пункт із трьох!) непросто. Найзручніше їхати екскурсійним туром. Тоді ви побачите всі три пам'ятки за один день, і ввечері вже будете у Львові. Та й коштує такий тур всього 300 гривень з людини. Туристичний автобус виїжджає з центру Львова близько 7.45 ранку. На своїй машині варто виїхати зі Львова приблизно в такий же час.

Порада: В Карпати навіть улітку варто захопити з собою як сезонний, так і теплий одяг, адже погода тут буває дуже мінливою. До речі, в Карпатах так часто і буває: ви бачите, як йде дощ, а в декількох метрах від вас вже яскраво світить тепле сонце. І навіть пробивні дощі бувають короткими, тривають хвилин за десять. Скелі складаються з пісковика. Масив скель досягає ширини близько 200 метрів. Навколо скель розташований буково-ялиновий ліс.

Перша зупинка – курорт Моршин

Якщо ви їдете туровым автобусом і ваш гід приклад рішення зробити зупинку в Моршині, обов'язково варто скористатися цим бонусом і подивитися місто хоча б протягом півгодини. За цей час можна обійти центральну вулицю містечка і купити сувеніри.

Моршин – курортне місто на Прикарпатті, в якому розташовується багато санаторіїв. Сюди з усіх куточків України їдуть на оздоровлення, і щоб попити мінеральної води. Місто широко відоме як один з кращих бальнеологічних курортів України.

Фото: В Моршині - багато санаторіїв, які їдуть пити мінеральні води (Олег Божко)

Зовсім недалеко від центральної вулиці Моршина знаходиться залізничний вокзал, який з'єднує місто зі Львовом. Кажуть, що приїжджають у це місто туристи часто користуються цим напрямком і їздять до Львова на вікенд, а потім повертаються назад в санаторій (до Львова звідси – 82 кілометри, до Івано-Франківська - 100).

Гуляючи Моршині, можна помітити, що більшість будівель санаторіїв – радянської споруди. На одному з них збережені гарні мозаїки. Навколо одного з санаторіїв розташований мальовничий парк зі скульптурами і фонтанами. Тут знаходиться й колонка з мінеральною водою.

Фото: В Моршині - багато будівель радянської споруди, але є і красиві парки (Олег Божко)

Джерелами для виварювання солі селяни в Моршині користувалися з давніх часів. Пізніше цим зайнялися тодішні власники міста Браницькі, відкривши соляні шахти. Курорти міста стали активно розвиватися в 19 і початку 20 століття. Творці курортів намагалися брати приклад з кращих західних зразків аналогічних місць відпочинку. Популярність Моршина при СРСР зросла, відкривалося ще більше пансіонатів. Вони і зараз користуються популярністю серед українців.

Скелі Довбуша, відомі за шкільними підручниками

Від Моршина до Скель Довбуша на автобусі – ще близько 40 хвилин їзди. Знаходяться Скелі недалеко від села Болехів. Далі буде невелике перехрестя, а за ним - ґрунтова дорога довжиною приблизно в чотири кілометри.

Про скелях Довбуша багатьом українцям відомо ще зі шкільної програми. Багато діти на уроках історії чули про те, як у цій місцевості в 18 столітті ховалися народні месники під керівництвом Олекси Довбуша. Це було народне повстанський рух на Прикарпатті, Галичині Карпатської Русі та Покутті, в якому люди боролися проти великих зеплевладельцев-панів і кріпосного права. В подальшому скелі стали носити ім'я ватажка повстанців.

Фото: В скелях є мальовничі печери і ущелини (Олег Божко)

Скелі Довбуша досягають у висоту 80 метрів. Це комплексний пам'ятник природи загальнодержавного значення, який входить до складу Поляницького регіонального ландшафтного парку. Тут можна просто погуляти, посидіти в альтанці, розгорнути намет, влаштувати пікнік на природі або піднятися по сходах на одну з скель, звідки відкривається мальовничий краєвид на Карпати.

Мало хто знає, що на місці теперішніх Карпат мільйони років тому було тепле море. На дні цього моря і утворилися ці скелі, вік яких сягає 70 мільйонів років.

Тут є вибиті в каменях печери і темні ущелини. Комплекс всіяна ямами, потаємними ходами та стежками. У 10-12 століттях тут існувало язичницьке святилище. Все це надає скель загадковості, тому про це місце ходить безліч легенд. Комусь скелі за формою нагадують казкових істот, а хтось каже, що тут навіть ховаються примари.

Фото: Неймовірно красивий вид із скель Довбуша (Олег Божко)

Це місце давно стало популярним і серед скелелазів. Тут прокладено багато скелелазних маршрутів різної складності: як для новачків, так і для "просунутих". Щороку тут проводять і змагання зі скелелазіння. Кажуть, що в юності на скелі Довбуша любив приїжджати і Роман Шухевич, легендарний український політичний і військовий діяч.

Порада: Після відвідання Скель Довбуша ви напевно зголодніли. На підйомі в гору по дорозі до скель вам зустрінуться дві колиби-ресторану, які знаходяться поруч один з одним. Тут варто зробити зупинку ще до приїзду до скель, щоб замовити обід. І тоді після повернення сюди через годину-дві, не потрібно буде довго чекати, поки вам принесуть замовлення: він буде вже готовий, і ситний бограч або банош вам принесуть дуже швидко.

Гірський трамвайний маршрут довжиною в чотири години

Наступний пункт призначення – легендарний карпатський трамвай в селі Вигода. На автобусі від Скель Довбуша до нього можна доїхати приблизно за 20-30 хвилин, якщо без зупинок.

Щоб дістатися до трамваю, потрібно доїхати до села Вигода. Саме звідси двічі в тиждень (в 11.00 та 15.00) він відправляється по мальовничим маршрутом серед гір і річок. Ціна за проїзд з однієї людини становить 70 гривень. Витратити цю невелику суму точно варто, адже це не просто проїзд у звичайному вагоні поїзда, а й незабутня пригода!

Фото: В селі Вигода встановлено пам'ятник у вигляді одного з перших трамваїв, що курсували колись в Карпатах (Олег Божко)

Маршрут пролягає від вже знайомого нам Вигода села через лісосмугу і село лісорубів Медунок до урочища Сенечів, проходячи через гірську річку Мізунку. До речі, у вікнах карпатського трамвая немає скла, тому багато туристів часто виглядають далеко вперед, щоб розглянути всі мальовничі пейзажі.

Тривалість одного маршруту – цілих чотири години. Трамвай за цей час робить зупинки: кілька коротких і одну – довше, на сорок хвилин. Під час зупинок можна вийти, прогулятися і подихати свіжим гірським повітрям.

Фото: Вузькоколійка давно застаріла і потребує ремонту, але ремонтується лише частково (Олег Божко)

Заповзятливі жителі довколишніх сіл давно знають, що чай, каву, бутерброди і наливки - ходовий товар для туриста в горах, і під час самої довгої зупинки вам напевно запропонують купити що-небудь смачненьке. Але, треба сказати, що вся ця їжа виявляється дійсно дуже до речі.

На відміну від звичайного трамвая у великому місті, карпатський трамвайчик пересувається досить повільно. Після поїздки повз сіл і річок трамвай повертається назад, у село Вигода.

Выгодская вузькоколійна залізниця – одна з небагатьох збережених вузькоколійок України та пролягає через кілька сіл у Карпатах Івано-Франківської області. Залізничну лінію (ширина колії – 75 сантиметрів, що в два рази менше стандартних шляхів) побудували ще в 19 столітті, щоб виводити з гір деревину. Зараз вузькоколійку використовують і для вивозу дерева, і як туристичний маршрут.

Фото: В Карпатському трамваї немає вікон, тому всі види на гори можна розглянути детально (Олег Божко)

У другій половині 19 століття промисловість Австро-Угорщини розвивалася великими темпами. В українських лісах вирубкою лісів також стали займатися все більше людей. Деревину звідси поставляли в усі куточки імперії. Так і з'явилася необхідність збудувати вузькоколійку, яка значно прискорила терміни транспортування вантажу. У 1890 році її збудували на кошти власника місцевих тартаків барона Леопольда Поппера фон Подгари. Спочатку використовували кінну тягу, а пізніше – парову.

На початку 20 століття карпатська вузькоколійка переходила з рук в руки до різних комерційним підприємствам, які добудовували до неї нові маршрути. Цікаво, що в туристичних цілях вузькоколійку почали використовувати ще в 1920х роках, а оголошення про пропонованих поїздках трамвая публікували в місцевих газетах.

Фото: На шляху селодования трамвая до вас у вагон можуть зайти музиканти (Олег Божко)

Після Другої світової війни для відновлення шахт Донбасу потрібно було ще більше деревини, тому тут почалося будівництво відгалужень вузькоколійки.

Фото: На одній із зупинок до вас в трамвай раптово застрибне справжній воїн УПА, який скаже, що "вагон захоплено" (Олег Божко)

З 1970-80 років колоритна вузькоколійка стала поступово занепадати, і в промислових цілях використовувалася все менше. Деревину все частіше стали вивозити на вантажівках, і зараз з двох ліній вузькоколійки робочої залишається тільки одна, в напрямку річки Мізунь. В іншому напрямку рейок практично не залишилося: на жаль, метал розікрали і здали на металобрухт. До того ж, вивіз дерева на вантажівках дуже шкодить екології, кажуть фахівці. Втім, таке в нашій країні трапляється часто-густо.

Фото: Мальовничі види на села і гори, які відкриваються з вікон карпатського трамвая (Олег Божко)

Порада: Варто забронювати місця на маршруті карпатського трамваю заздалегідь. Адже часто буває так, що відразу багато місць бронюють фірми для своїх клієнтів, і їх зазвичай запускають на місця в трамвай першими. Замовити поїздку можна на сайт карпатського трамвая.

Гошівський монастир і вкрадена ікона

Недалеко від Карпатського трамваю знаходиться унікальний пам'ятник архітектури - Гошівський монастир. Він цікавий не тільки для віруючих-паломників.

Розташований знаменитий греко-католицький монастир в селі Гошів Івано-Франківської області. Його вважають одним з найавторитетніших релігійних святинь Західної України. Сюди можна навідатися після відвідання Скель Довбуша та Карпатського трамвая.

Фото: Гошівський монастир - справжня прикраса Карпат (Олег Божко)

Відомим цей монастир зробила на початку 18 століття, чудотворна ікона, яка належала місцевому багатого шляхтича Гошовському. Легенда говорить, що в його маєтку якось трапилася велика пожежа, у якому вціліла тільки одна стіна і ікона на ній. У 1836 році ікона почала світитися, і Гошовський побоявся залишати ікону у себе, віддавши її в монастир разом з усіма багатствами, які вдалося зберегти. В честь мецената монастир назвали Гошівським.

Кажуть, що оригінал ікони кудись зник у часи СРСР, коли монастир використовували як склад для добрив. Ікону досі шукають, адже вона представляє унікальну цінність для церкви. Але в монастирі є дві копії цієї ікони, і побачити їх приїжджають паломники з усіх куточків України. Ходять чутки про те, що ікона досі зберігається в катівнях колишнього КДБ Росії або України. Але на даний момент точне її місцезнаходження невідоме.

Фото: В Гошівський греко-католицький монастир їдуть тисячі прочан (Олег Божко)

Монастир поступово приходив в занепад. Але з 1990 року після відновлення практично з нуля знову повернув собі унікальний вигляд.

По території монастиря можна прогулятися, зупинитися на пагорбі, звідки відкривається приголомшливий вид на гори, а після цього – потроху повертатися додому.

В наступному маршрут вихідного дня радимо вам відправитися в замок Дубно і Тараканівський форт.