Письменниця Лариса Ніцой поділилася своїм баченням відмінностей між українською та російською лайкою. У розмові вона також звернулася до народних казок і розповіла, які історії вигадують діти під час війни.
Як зазначає Styler, про це Ніцой розповіла на проєкті РБК-Україна "Не перебивайте!" з Володимиром Куренним.
Що Ніцой сказала про українську та російську лайку
На думку письменниці, відмінність полягає в образах, які використовують у лайці. Окремо вона наголосила на ставленні до матері.
"Російські матюки суцільно побудовані на збоченнях та оскверненні матері, яка для українців є сакральною. В українців інша лайка - вона апелює до природних відходів або фізіології ,але не переступає межу сексуальних девіацій", - заявила Ніцой.
Своє порівняння вона продовжила прикладами з фольклору. Письменниця вважає, що народні сюжети передають уявлення про припустиму поведінку та способи протистояння злу.
"Це видно і у фольклорі. У казках росіян (якщо прибрати "Колобка", якого вони вкрали, бо в них немає слова "коло", а є лише "круг") описуються порнографічні та збочені стосунки між родичами як норма. А народний фольклор - це інструкція до життя", - сказала вона.
Як приклад такої "інструкції" Ніцой навела казку про Котигорошка.
"Український Котигорошко, приходячи до Змія Горинича, на питання "битися чи миритися?" завжди відповідає: "Битися!". Це інструкція нам: зі злом домовлятися не можна!" - наголосила письменниця.
Як Ніцой відповіла на скарги про брак українського контенту
У розмові йшлося й про те, що люди читають і дивляться сьогодні. На запитання про скарги на нестачу якісного контенту під час переходу на українську Ніцой відповіла різко.
"Це брехня. Така фраза лише видає людину, яка досі пасеться на московських ресурсах. Алгоритми соцмереж підкидають те, чим людина цікавиться, утворюючи бульбашку. Сьогодні в усіх напрямках є достатньо якісного українського контенту", - переконана вона.
Про що письменниця говорить із дітьми під час війни
Для самої Ніцой робота з українськими історіями продовжується у книжках і на заняттях із дітьми. Вона розповіла, як звертається до теми війни через казкові сюжети.
"Казкотерапія коригує поведінку та допомагає долати страхи. Я одна з небагатьох авторок, хто пише дітям про війну. За книжку "Незламні мураші" отримала найвищу державну нагороду в галузі дитячої літератури, а книжка "Автомобільчик-рятівник" описує події в Ірпені та Бучі очима машинки", - зазначила письменниця.
Ніцой також проводить заняття в дитячих таборах. За її словами, під час таких зустрічей багато уваги приділяють українській культурі та уявленням дітей про свою країну.
"Крім того, щоліта я проводжу вишколи в дитячих таборах. За 10-12 днів діти проходять такий український інтенсив, який замінює рік гурткової роботи. Вони дізнаються, що ми - не країна з простягнутою рукою, а колиска європейської цивілізації", - розповіла вона.
Ніцой розповіла, що діти отримують цікаве завдання - вигадати чарівний предмет для боротьби зі злом. За її спостереженнями, дитячі відповіді безпосередньо пов’язані з війною.
"Для всіх дітей без винятку головне зло - це Росія, росіяни та Путін. Одна дитина каже: "Я б кинув чарівний камінчик, щоб там стала пустеля". А інша відповідає: "Ні, це неекологічно! Краще кинути зернятко, щоб там виріс такий дрімучий ліс, через який ніхто не пройде. Ліс - це легені планети". Наші діти надзвичайно розумні, милосердні та глибші за дорослих", - поділилася Ніцой.
Раніше ми розповідали, що Оля Цибульська відповіла на заклики виїхати з Києва.
