Київська Русь під Поштовою площею: столичні археологи показали унікальні знахідки

Київські археологи щодня досліджують культурні шари під товщею грунту на Подолі. Побувавши на місці розкопок і поспілкувавшись з фахівцями, Styler переконався - мова про пам'ятку національного значення

Розкопки на Поштовій площі тривають. Ще в 2013 році з'явилася інформація про підготовку будівництва нового ТРЦ у Києві навпроти Річкового вокзалу. Інвестори планували звести підземний торговельно-розважальний об'єкт з паркінгом на 100-150 машино-місць. Бути може, вже зараз кияни проводили свій вікенд в черговий прохолодною "стекляшке", прогулюючись по магазинах і кафешках, якщо б не знахідки археологів.

Згідно з українським законодавством, перед початком будівництва потрібно провести розкопки. У 2015 році під час планових робіт на Поштовій площі археологи виявили унікальні артефакти – добре збереглися зруби і частоколи, які, на думку вчених, належать до часів Київської Русі XI-XIII століття.

Не гаючи часу, столичні археологи представили багатообіцяючу картину - знайдені артефакти свідчать про наявність під товщею грунту старовинних вулиць і будівель стародавнього Києва.

Фото: Для далекого від археології людини розкопки являють собою гору вологої землі в темній "штольні". Однак для археолога кожен камінчик лежить на своєму місці (Віталій Носач, Styler.rbc.ua)

Новина викликала суспільний резонанс. Кияни, історики і просто романтики вимагали зупинити будівельні роботи на Поштовій площі і продовжити розкопки. У минулому році мер Києва Віталій Кличко погодився на час відмовитися від будівництва ТРЦ – археологи отримали зелене світло.

Сьогодні розкопки на Поштовій площі тривають. Команда фахівців знайшла культурні верстви XV-XVI, XVII-XVIII і навіть XI-XIII століть. Земляні пласти зберегли до наших днів прикраси, кераміку, пляшки, людські кістки і рештки тварин. При цьому "археологічне ельдорадо" на Поштовій площі зберігає в собі ще багато цінних знахідок і таємниць.

Styler вирушив на місце розкопок, щоб особисто доторкнутися до давньої історії Києва.

"Ми з вами стоїмо на вулиці XII-XIII століття"

Фото: Основна частина розкопок на Поштовій площі ведеться під бетонними плитами, на фото – йде вглиб темний простір праворуч (Віталій Носач, Styler.rbc.ua)

Екскурсію за місцем проведення розкопок погодився провести керівник Центру археології Києва Інституту археології НАН України, доктор історичних наук Михайло Сагайдак.

Робоча майданчик відгороджена зеленим парканом від решти частини Поштової площі. Під товстими бетонними плитами від цікавих очей прихована сама захоплююча частина діючої розкопки – величезне підземне простір, що йде вглиб на мінус 5 метрів.

Довжина археологічної майданчика - близько 140 метрів. "Стеля" з плит підтримується залізобетонними колонами. Михайло Сагайдак тримає інтригу: столичні археологи планують копнути ще глибше і піти на додаткові мінус 5 метрів під землю.

Фото: Розкопками на Поштовій площі керує доктор історичних наук Михайло Сагайдак (Віталій Носач, Styler.rbc.ua)

"Чинне зараз будівництво (побудова плити, яка накриває робочий простір) – це перший етап розкопок. Під час другого етапу ми плануємо опуститися на рівень нижче, а це ще мінус п'ять метрів. Знайдені артефакти представляють в основному XVII-XVIII століття. Також є знахідки XV-XVI, XI-XIII століть. Але якщо копнути глибше, є ймовірність, що ми знайдемо ще більш ранні культурні шари", - каже Михайло Сагайдак.

Фото: Елементи дерев'яної бруківки, знайдені під час археологічних розкопок на Поштовій площі (Віталій Носач, Styler.rbc.ua)

Біля входу в закрите бетонними плитами підземний простір щільними рядами лежать пронумеровані дерев'яні колоди, порізані глибокими борознами-"зморшками". Михайло Сагайдак пояснює, що це елементи старій бруківці, якою могла бути встелена "Поштова площа" XV-XVI століття.

За даними археологів, мостова піднімалася вгору в бік нинішнього фунікулера. Таким чином, на місці поточних розкопок на Поштовій площі в давнину цілком міг бути пагорб або інша височина, а не рівна поверхня, як зараз.

Саме під цією річчю-пагорбом були знайдені культурні шари, що датуються так званим давньоруським або домонгольским періодом – IX-середина XIII століття. В руки столичних археологів потрапили знахідки XI-XIII століть.

"Як цей період виявився під шаром землі? Цей процес відбувається постійно. З одного боку, у нас досить круті київські висоти, з іншого – берег річки. Тут відбуваються активні процеси пересування ґрунтових мас", - пояснює Михайло Сагайдак.

Фото: Вулиця 12-13 століття впирається в земляну стіну. Ця частина шляху також має потребу в додатковому дослідженні (Віталій Носач, Styler.rbc.ua)

На невеликій ділянці, який археологи називають вулицею XII-XIII століття, були знайдені залишки дерев'яного паркану, що відокремлює вулицю від стародавньої садиби, що охоплює весь квартал.

Садиба була досить великою і добре укріпленої. Археологи знайшли залишки "зростаючих" з землі дерев'яних колон. При цьому колони перебувають у стані in situ (знайдений артефакт не переміщався зі свого початкового місця розташування).

Фото: Частина стародавньої садиби, яка була відокремлена огорожею від вулиці XII-XIII століття. У земляній стіні ліворуч ще можна відшукати предмети начиння колишнього господаря стародавнього будови (Віталій Носач, Styler.rbc.ua)

Фото: Залишки дерев'яних підпірних колон. Артефакти не переміщалися зі свого початкового місця розташування (Віталій Носач, Styler.rbc.ua)

Фото: Розкопки на Поштовій площі утворюють! Зверніть увагу на чорні смуги – це залишки дерев'яних конструкцій садиби, які перегнили (Віталій Носач, Styler.rbc.ua)

На земляних стінах біля садиби можна помітити великі чорні плями. Михайло Сагайдак зазначає, що це сліди пожежі. Швидше за все, садиба (повністю чи її частину) горіла. До речі, на вулиці поруч з будинком знаходиться досить містка яма, в якій були знайдені залишки різних дерев'яних конструкцій. Дослідники припускають, що після пожежі сильно обгорілі частини садиби прибрали, поклали в яму і закопали.

"Холодильник" давніх Киян

Фото: Залишки стародавнього погреби (Віталій Носач, Styler.rbc.ua)

По праву сторону від вулиці XII-XIII століття археологи знайшли залишки іншої споруди. Судячи зі знахідок (бочки, посуд), це був льох, укріплений добре збереженими колодами.

Михайло Сагайдак звертає увагу на спосіб кріплення.

У дерев'яних балках можна помітити поглиблення, в які вертикально вставлялися дерев'яні колони. Таку будівельну конструкцію, яка була поширена в середньовічній Європі, називають фахверкової. Несучою основою в ній служить просторова секція з нахилених під різним кутом балок.

З часом льох був засипаний землею в результаті природного процесу - небудь навмисно.Подальші розкопки на Поштовій площі дадуть відповідь на це питання.

Побут митної служби Київської Русі

Фото: Археологи акуратно очищають знайдені дерев'яні артефакти від бруду (Віталій Носач, Styler.rbc.ua)

Михайло Сагайдак впевнений, що в знайденій заміській садибі жили люди непрості.

"Берегова лінія завжди вважалася найважливішою лінією комунікації міста з зовнішнім світом. Безумовно, цю зону контролювали і охороняли. Тому люди, що проживали в цій місцевості, мали певні повноваження. Про це говорять, наприклад, знайдені актові артефакти (князівські печатки). Можемо припустити, що тут у місто передавалися важливі документи, товари. І вся ця діяльність контролювалася князівською владою", - говорить Михайло Сагайдак.

Керівник розкопок на Поштовій площі також зазначає, що в культурних шарах були знайдені елементи вогнепальної зброї XVII-XVIII століть. Що знову-таки говорить про важливу портово-охоронної функції цієї місцевості.

Цікаво, що мілітарні знахідки сусідами, наприклад, з посудом, керамікою, а також жіночими прикрасами.

"Можливо, дівчата відвідували військових і забували або втрачали свої прикраси", - посміхається Михайло Сагайдак.

При цьому археологи ще не знають, що жили в цій місцевості сім'ями або тут перебували виключно службові будівлі. Для більш конкретних висновків необхідно відшукати житлові приміщення.

На людських кістках

Фото: Кістки на території розкопок лежать буквально під ногами. Археологи заспокоюють – це останки тварин (Віталій Носач, Styler.rbc.ua)

Михайло Сагайдак розповідає, що недалеко від вулиці XII-XIII століття було знайдено невелике кладовище. При цьому не можна з упевненістю сказати, що це було загальноміське місце для поховання давніх киян.

"Середньовічний устрій, звичайно ж, відрізнявся від сучасного побуту. В ті часи можна було зустріти невеликі кладовища всередині кварталів. Більш того, заможний господар міг собі дозволити побудувати невелику каплицю на території своїх володінь. Така традиція характерна для багатьох міст північної Європи", - розповідає Михайло Сагайдак.

У XVII-XVIII століттях кияни також не проти випити

Трохи далі від стародавньої садиби група археологів досліджує залишки мостовий XVII-XVIII століття.

Співробітник Центру археології Києва Максим Вакулюк зазначає, що забудова тут була терасна – характерна для території зі складним рельєфом. З-за нерівних поверхонь і постійної небезпеки підтоплення всі дерев'яні конструкції доводилося часто зміцнювати.

Фото: Трикутник – найбільш стійка конструкція (Віталій Носач, Styler.rbc.ua)

"Зверніть увагу на дерев'яне трикутне підстава - як саму стійку конструкцію. Бачимо пази, в які вставлені поперечні колоди. Також спостерігаємо вкопані вертикально дерев'яні колоди, які підпирали схил", - розповідає Максим Вакулюк.

Розкопки на Поштовій площі радують деталями: поруч із залишками тераси була знайдена курильна трубка XVII-XVIII століття, а також велика кількість скляних пляшок того часу.

"Поштова площа XVIII століття представляла собою досить складне інженерне рішення. Всі мостові постійно доводилося зміцнювати, так як грунт просідав або розпливався. Потрібно розуміти, що поруч знаходиться спуск до Дніпра. З Боричевого узвозу і нинішнього Володимирського узвозу стікали водні потоки. З усіма цими факторами доводилося боротися. Ми знаходимо велику кількість вкопаних стовпів, які підпирали бруківку", - пояснює археолог Максим Вакулюк.

XI століття – не межа. Є надія копнути ще глибше

Фото: Прокопанная траншея показує вертикальний розріз земляного насипу XI століття (Віталій Носач, Styler.rbc.ua)

Найдавніша знахідка – князівська печатка – датується XI століттям. Однак артефактів цього періоду під час розкопок на Поштовій площі відшукали не так багато, як хотілося.

"Є підстави говорити, що перші поселенці на Подолі з'явилися у другій половині IX століття. Однак потрібно розуміти, що це величезна територія. В одному місці люди могли вести активну життєдіяльність, а місцевість по сусідству пустувала. Що нас чекає в ході діючої розкопки – велике питання. Якщо ми підемо ще на мінус 5 метрів углиб, то ми зможемо отримати відповідь на це питання. Зараз знайдені культурні шари показують, що XI століття – це не межа. Однак нашу діяльність регулює рівень Дніпра, нижче якого ми ніяк не опустимося. Від сучасної поверхні – це мінус 12 метрів. У нас ще є запас", - розповідає Михайло Сагайдак.

Фото: Зріз насипного валу XI століття (Віталій Носач, Styler.rbc.ua)

Зараз особливий інтерес у археологів викликає насип XI століття. Археолог Максим Вакулюк пояснює, що для всієї ділянки, на якому зараз проходять розкопки на Поштовій площі, природною є ситуація, коли земляні шари падають в бік Дніпра.

Однак розріз однією з насипів показав, що земляні шари тут скочувалися в протилежну сторону.

"Це не природної форми рельєф, а штучний вал. Для чого він був створений? Цілком ймовірно, що ця штучна насип була створена з метою захисту житлової зони від змивів з гори, водяних потоків. Їх таким валом направляли в іншу сторону. Більш світлі прошарки – це пісок. Темні говорять про те, що насип зміцнювали дерном і дрібними гілками, щоб схил не сповзав і не розмивався", - пояснює Максим Вакулюк.

Кераміка XI століття: на продаж робили краще, ніж для себе

Фото: Співробітник Центру археології Києва Максим Вакулюк (Віталій Носач, Styler.rbc.ua)

Під час розкопок на Поштовій площі було знайдено багато кераміки ХІ століття.

При цьому археологи відзначають, що за всіма ознаками ці предмети були зроблені у Вишгороді – керамічному центрі стародавньої Європи, який вважався чи законодавцем "керамічної моди" в той період. Однак чомусь керамічні предмети, якими користувалися стародавні кияни, за красою і якістю поступаються аналогічним знахідкам, які йшли на експорт.

"Для внутрішнього користування робили речі гірші, а на експорт відправляли якісний матеріал. Навіть трохи прикро. За тисячу років нічого не змінилося", - скаржиться Максим Вакулюк.

"І все ж найцікавіша знахідка для нас – це навіть не конкретні предмети, а сам контекст. Коли ми сюди заходили, ми взагалі не думали, що Київ XI-XII століття тут міг бути. Це частина давнього міста вважалося периферією. Зараз ми бачимо елементи планувальної структури – садиба, наприклад. Це не просто будиночок на околиці. Більше того, ми ще й вулиці між садибами спостерігаємо. Це дає уявлення, що територія Києва в цей період була набагато більше. І в XI-XII столітті він розвивався і дуже активно рухався на південь уздовж Дніпра. Ось це найцікавіше!", - ділиться спостереженнями Максим Вакулюк.

Бути чи не бути "музею на місці археологічних розкопок"?

Фото: У КМДА повідомляють, що для створення музею не потрібно використовувати весь простір розкопок. Достатньо буде виділити певну частину (Віталій Носач, Styler.rbc.ua)

Питання створення музею на місці розкопок на Поштовій площі турбує багатьох киян. Історики і археологи побоюються, що по закінченню дослідних робіт інвестори, які вклали гроші у будівництво ТРЦ, попросять вчених "відійти в сторону й не заважати".

"Я хочу, щоб тут був музей. Багато киян також хочуть, щоб з'явився цей музей. Та й деякі чиновники до цього питання небайдужі. Але необхідно враховувати, що будівництво майбутнього ТРЦ виконується за планом і задумом певної групи людей, які вклали в нього фінансові кошти", - пояснює ситуацію Михайло Сагайдак.

Археолог підкреслює, що правильна організація музейної справи дозволила б зробити культурне установи цікавим в тому числі і для інвесторів.

"Проте в нашій країні музеї вважаються збитковими і програшними. Люди не хочуть їх відвідувати, проводити в них час. З цими стереотипами потрібно боротися", - упевнений Михайло Сагайдак.

Фото: Археолог Михайло Сагайдак впевнений, що музей повинен знаходитися саме на місці розкопок, у іншому вигляді музеєфікації немає сенсу (Віталій Носач, Styler.rbc.ua)

На місці розкопок на Поштовій площі археологи хотіли б створити унікальний для України інтерактивний музей, з безліччю оригінальних автентичних предметів - доторкнутися до них можна буде прямо на місці виявлення. У мріях вчених - спеціальні мобільні додатки і онлайн-карти.

"Цей музей буде оголошений національною цінністю. Це буде культурно-історичний пам'ятник національного значення. Сподіваємося, що це стане важливим культурним явищем для музейної справи в Україні. Якщо по-іншому, тоді цим взагалі не варто займатися", - міркує Михайло Сагайдак.

---

Фото: Під час розкопок на Поштовій площі археологи сподіваються знайти залишки 9 століття (Віталій Носач, Styler.rbc.ua)

Директор департаменту культури КМДА Діана Попова запевняє, що музей на місці розкопок обов'язково з'явиться.

"Ми обов'язково створимо цей музей. Ми зараз обговорюємо, яким він буде. Але поки не закінчаться розкопки, складно говорити про щось конкретне. А раптом ми ще щось знайдемо?! Навіть самі археологи постійно знаходять різні рівні. Вони знайшли спочатку знахідки XI-XIII століття, потім знайшли залишки XVII століття і так далі. Тому ми не знаємо, які ще знахідки нас чекають. Безумовно, створення музею на місці розкопок буде грандіозною подією. Це мрія – зберегти всі ці знахідки. Ми всіляко працюємо над цим", - говорить Діана Попова.

Розкопки на Поштовій площі ще раз підтверджують, що ця місцевість –найважливіший культурно-історичний центр Києва. Нагадаємо також, що, за однією з версій, поруч з нинішньою Поштовою площею - у верхів'ї літописної річки Почайни - знаходилася пристань Притика. Цього року столичним активістам вдалося повернути Почайну на карти Києва.