Як відрізнити віспу мавп від "корони": ці поради можуть врятувати життя

Віспа мавп - далеко не COVID-19

Звичайно, деякі новини звучать тривожно схоже на те, що ми чули на початку 2020 року. Серед населення поширюється тваринний вірус, який у багатьох країнах з'явився практично за одну ніч. Зараз вчені намагаються заповнити пробіл у розумінні того, як та чому з'являється "нульовий" заражений.

Масла у вогонь піддає той факт, що за декілька днів знайшли більше захворілих ніж за період від 1970-2021 рік.

Але віспа мавп за небезпекою життю - це далеко не ковід. Цей вірус давно знайомий людству, і, що найважливіше, у нас є вакцини та методи лікування, які ми можемо використати, щоб стримати спалах.

Історія вірусу

Передісторія monkeypox може виявитися корисною, тому що навіть назва трохи вводить в оману. Віспа мавп - це поксвірус з того ж сімейства, що й нині викорінена людством віспа. Але, як і інші поксвіруси тварин, коли віспа мавп заражає людину, вона протікає м'якше, ніж віспа, і її важче передати від людини до людини.

Вперше вірус був виявлений у людини 1970 року. Оскільки його симптоми дуже схожі на віспу, розрізнення двох вірусних захворювань стало критично важливим, і вчені почали нарощувати дослідження віспи мавп.

Подібно до віспи й ковіду, віспа мавп - це респіраторний вірус, який може поширюватися при кашлі, чханні та, можливо, просто при диханні. Вірус був виявлений по всій центральній та в деяких частинах західної Африки.

Нігерія була гарячою точкою для випадків захворювання людей протягом останніх п'яти років із випадками поширення від людини до людини.

Існує два окремих типи вірусів віспи мавп: віруси із Західної та Центральної Африки. При цьому вважається, що перший викликає менш серйозні захворювання у людей. Наразі, ми спостерігаємо захворюваність вірусом першого типу.

За думкою вчених, примати не є джерелами цієї хвороби, скоріш за все вони лише носії. А розповсюджувачами слід вважати певні види гризунів, для яких вірус проходить без симптомів.

Спалах monkeypox у 2003-му

Саме 2003 року був зафіксований перший спалах віспи мавп, поза межами Африканського континенту. Сталося це в США.

За короткий термін у шести різних штатах було виявлено більше 70-ти випадків захворювання. Усіх цих хворих об'єднував цікавий факт - в більшості з них були лучні песики або інші домашні гризуни.

Річ у тому, що ці милі створіння, якщо живуть у приватному будинку, часто контактують з іншими дикими гризунами. Подальші дослідження лише підтвердили ці припущення. Тож спалах віспи мавп тоді швидко локалізували.

Віспа мавп в наш час

Зараз випадки monkeypox задокументовані в різних країнах, але не пов'язані епідеміологічно, тобто випадки, не мають систематизованого зв'язку одне з одним. Але органи охорони здоров'я все одно збирають усю інформацію, яка допоможе зрозуміти, як людина захворіла, кого вона могла заразити або від кого заразитись.

Це важкий та нетиповий процес, особливо, якщо враховувати великі міста, де один захворілий може за годину в метро заразити тисячі людей...

Проте за час боротьби з коронавірусом, всі ці механізми були відточені та дійсно працюють зараз, як ніколи добре.

Ще одним ризиком вважається той факт, що обов'язкову вакцинацію від віспи перестали робити з 1980 року, таким чином існує вірогідність, що наш організм став вразливішим до цього вірусу, а сам вірус мав час на еволюціонування.

Як виявити віспу мавп

Головною відмітністю від звичайної віспи є набряк лімфатичних вузлів. З моменту зараження інкубаційний період займає від 1-го до 2-х тижнів.

Головними симптомами є:

• біль у м'язах та спині
• збільшення лімфатичних вузлів
• головний біль
• лихоманка
• озноб
• постійна втомленість

Вже на 3-й день після зараження у людини з'являється характерний симптом у вигляді висипу на обличчі. Згодом висип перетворюється на безліч пухирців наповнених рідиною.

Потім, коли ці пухирці лопаються, залишається велика ділянка запаленої шкіри, яку треба правильно обробляти. Наприкінці хвороби (3-4 тиждень від початку хвороби) ці ділянки покриваються сухою кіркою.

При коронавірусі висип - нетиповий симптом, який з'являється рідко (на додаток до частих ознак - кашель, лихоманка, втомлюваність тощо).

Лікування хвороби

Лікується віспа мавп по-різному, наприклад, у США її лікують завдяки противірусним препаратам та імуноглобуліну віспи корів.

Головним аргументом того, що нас не чекає спалах захворюваності в тому, що віспа мавп передається набагато важче аніж ковід. Лише шляхом низького імунітету та великої кількості зараженої речовини. Якщо, вже буде пандемія, зробимо вакцини, походимо у масках, для нас це не буде чимось новим.

Врешті-решт, усі експерти та лікарі сходяться на думці, що ризику появи нової пандемії немає.